“Природа іноді робить дивні речі — і дермоїдна кіста є одним із найнезвичніших її витворів.”
Коли лікар каже «у вас дермоїдна кіста», більшість людей губиться. Назва незнайома, а коли дізнаєшся, що всередині може бути волосся або жир — стає ще дивніше. Але не страшніше. Давайте розберемось, що це таке і чому так буває.
Що таке дермоїдна кіста
Дермоїдна кіста — це вроджена порожнина, всередині якої містяться клітини шкіри та її придатки. Тобто волосся, сальні залози, іноді хрящова або кісткова тканина, зуби.
Звучить незвично, але пояснення просте. Під час внутрішньоутробного розвитку клітини зовнішнього зародкового листка — ектодерми — іноді «заховуються» всередину тіла. З часом вони формують порожнину і продовжують рости.
Дермоїдна кіста — це не рак і не пухлина у звичному розумінні. Це доброякісне утворення, але воно не зникає само і потребує хірургічного видалення.
Як виглядає дермоїдна кіста
Зовні дермоїдна кіста виглядає як щільне округле утворення під шкірою або всередині органа. На дотик вона еластична, іноді рухлива.
На УЗД вона має неоднорідну структуру — через вміст різної щільності. Лікар бачить ділянки підвищеної ехогенності, що відповідають жиру або волоссю.
Розміри варіюються від кількох міліметрів до 8–10 сантиметрів і більше. Дермоїдна кіста 8 см — це вже велике утворення, яке обов’язково потребує операції.
Де виникає дермоїдна кіста
Дермоїдна кіста може утворитись у різних частинах тіла. Найпоширеніші локалізації:
- яєчники — найчастіше у жінок репродуктивного віку;
- куприк і крижова ділянка — особливо у дітей;
- обличчя — біля ока, брови, носа;
- шия — зазвичай по середній лінії;
- голова — під шкірою волосистої частини;
- повіки та орбіта ока;
- щелепа та ротова порожнина;
- шкіра різних ділянок тіла.
Місце утворення залежить від того, де саме відбувся збій під час ембріонального розвитку.
Дермоїдна кіста яєчника
Дермоїдна кіста яєчника — найпоширеніший вид серед жінок. Вона становить близько 10–20% усіх кіст яєчників.
Найчастіше вона виникає в одному яєчнику — частіше в правому, рідше в лівому. Дермоїдна кіста правого яєчника за симптомами іноді нагадує апендицит через схожість локалізації болю.
За міжнародною класифікацією хвороб дермоїдна кіста яєчника МКХ-10 має код D27 — доброякісне новоутворення яєчника.
Симптоми дермоїдної кісти яєчника часто відсутні. При великих розмірах з’являється тупий біль внизу живота, відчуття тиску або важкості. При перекруті ніжки кісти — гострий біль, що потребує негайної медичної допомоги.
Дермоїдна кіста на обличчі, шиї та голові
Дермоїдна кіста на обличчі найчастіше розташовується біля зовнішнього або внутрішнього кута ока, уздовж брови або на перенісся. Вона виглядає як невеликий м’який горбик під шкірою.
Дермоїдна кіста шиї зазвичай локалізується по середній лінії або збоку від неї. Вона може тривалий час не давати симптомів і виявлятись випадково.
Дермоїдна кіста на голові — під шкірою волосистої частини — також виглядає як щільне еластичне утворення. У дітей її часто помічають батьки при розчісуванні.
Дермоїдна кіста куприка і щелепи
Дермоїдна кіста куприка розташовується в крижово-куприковій ділянці. Вона частіше виявляється у новонароджених або дітей раннього віку. Може бути видима зовні як невеликий виступ над куприком.
Дермоїдна кіста щелепи утворюється в тканинах ротової порожнини або під нею. Вона може ускладнювати жування або ковтання при значних розмірах.
Причини виникнення дермоїдної кісти
Дермоїдна кіста — вроджене утворення. Вона не виникає через спосіб життя або хвороби. Причина завжди одна — порушення ембріонального розвитку.
Конкретні механізми:
- Неправильне розміщення клітин ектодерми під час формування зародка — вони опиняються всередині тіла замість поверхні.
- Порушення злиття ембріональних структур — по лініях з’єднання тканин найчастіше виникають кісти обличчя, шиї та куприка.
- Генетичні фактори — у деяких випадках є спадкова схильність до утворення дермоїдних кіст.
- Зовнішні фактори під час вагітності — вплив на плід у перші тижні розвитку, коли закладаються основні структури тіла.
Дермоїдна кіста у дітей виявляється саме тому, що вона вроджена — вона або присутня від народження, або повільно збільшується в перші роки життя.
Симптоми дермоїдної кісти
Більшість дермоїдних кіст тривалий час не дають жодних симптомів. Людина може жити з нею роками і не підозрювати про її існування.
Симптоми з’являються, коли кіста збільшується або розташована в незручному місці:
- округле утворення під шкірою або в ділянці живота, що можна промацати;
- тупий або ниючий біль у місці розташування кісти;
- відчуття тиску на сусідні органи при великих розмірах;
- при дермоїдній кісті яєчника — біль внизу живота, порушення менструального циклу;
- при кісті ока або повіки — деформація зовнішнього кута, дискомфорт при моргані;
- при кісті шиї — відчуття стороннього тіла при ковтанні.
Небезпечний симптом — раптовий гострий біль. Він може свідчити про перекрут або розрив кісти. Це вимагає негайного звернення до лікаря.
Діагностика: УЗД та інші методи
Основний метод діагностики дермоїдної кісти залежить від її розташування.
| Метод | Що виявляє | Коли застосовують |
|---|---|---|
| УЗД | Розмір, структуру, локалізацію | Перший крок для кіст яєчника, шкіри |
| КТ | Детальну структуру, вміст | При кістах щелепи, куприка, шиї |
| МРТ | М’які тканини, судини поруч | При складних або глибоких кістах |
| Рентген | Кальцинати, зуби всередині | При підозрі на включення кісткової тканини |
Дермоїдна кіста на УЗД має характерний вигляд: неоднорідна структура, ділянки підвищеної ехогенності, чіткі контури. Досвідчений лікар розпізнає її досить впевнено.
При дермоїдній кісті яєчника УЗД — основний і найдоступніший метод. Якщо потрібне уточнення — призначають МРТ органів малого таза.
Лікування дермоїдної кісти
Дермоїдна кіста не розсмоктується сама і не піддається медикаментозному лікуванню. Єдиний ефективний метод — хірургічне видалення.
Основні методи лікування:
- Лапароскопія — при дермоїдній кісті яєчника. Малоінвазивна операція через невеликі проколи в животі. Найпоширеніший підхід у гінекології.
- Відкрита операція — при великих кістах або ускладненнях: перекруті, розриві.
- Висічення кісти — при поверхневих утвореннях шкіри, обличчя, шиї, голови. Хірург видаляє кісту разом із оболонкою.
- Операція при кісті куприка — видалення в плановому порядку, зазвичай у дитячому хірурга.
Важливо видалити кісту повністю разом із капсулою. Якщо залишити навіть невеликий фрагмент оболонки — кіста може рецидивувати.
Дермоїдна кіста рідко переходить у злоякісну форму — це трапляється менш ніж у 2% випадків. Але саме тому видалений матеріал завжди відправляють на гістологічне дослідження.
Дермоїдна кіста яєчника і вагітність
Дермоїдна кіста яєчника і вагітність — питання, яке хвилює багатьох жінок. Невелика кіста до 5–6 см зазвичай не перешкоджає настанню вагітності.
Але під час вагітності матка збільшується і може зміщувати кісту, підвищуючи ризик перекруту. Тому гінекологи рекомендують видалити кісту до планованої вагітності — в плановому порядку, лапароскопічним методом.
Якщо кіста виявлена вже під час вагітності — лікар спостерігає за нею і за потреби оперує в другому триместрі, коли ризик для плода мінімальний.
Дермоїдна кіста — утворення, з яким не варто зволікати. Воно не зникне само, але й не є катастрофою. Планова операція в більшості випадків вирішує проблему повністю і назавжди.
“Своєчасне рішення — найкращий союзник вашого здоров’я.”
